Любовь в интернете в стихах

[Corman]

* * *
посв. Ксю

Мерцает экран монитора,
И я перед ним в тишине
Сижу, и задернуты шторы...
Дремота приходит ко мне.

И кажется, ночь далеко,
И месяц в небесных просторах,
Наверно, еще высоко...
И утро, надеюсь, не скоро.

[Бикини]

вот как надо:)))
Мы живем
Мы любим
И умираем…
Но жизнь так коротка,
Что не оставит и следа
В твоей душе
Чувство страданья
И мечты,
Которые нам так нужны…
Мы ждем
Это чувство
Мы проживаем
И оно нам уже не нужно
Мы снова ищем
Любовь
Голову теряем
Бьется в жилах кровь
Когда чувствуешь,
Что ты нужен кому-то
Когда жаждешь
Кого-то,
Но это лишь чувство,
Которое проходит
Чувство,
Которое уходит
И не возвращается вновь…

[Corman]

Это, типа, рэп? Но даже если и так, а где же мысль при интернет, общение?..

[Бикини]

это не рэп:)) вапще рэп не перевариваю:)) а про инет тут все очень зарыто, так что не каждый может найти:))

[Corman]

В самом стихе совсем не обязательно должно упоминаться о теме стиха, но тогда, как правило, это проглядывается либо в контексте с другими стихами, либо в названии книги, подборки или самого стиха.
А еще есть элементарные правила стихотворства Например, рифма или, хотя бы, ритмика.

[Гость]

Здавалося, вседозволеність безмежна. Але чи корисна? Розуміючи і усвідомлюючи свої помилки, я слізно просила вибачення, бажаючи повернути те, чого не хотіла на той час втратити! "Дозволь мені, виправити свої помилки! Дай іще один шанс, і все буде по-іншому" Це все, чого, я тоді хотіла. Ти дозволив хоч і не відразу. Ти дав іще один шанс, аби я змінилася. Я впевнено йшла до своєї мети, працюючи над собою і виправляючи помилки. Я із усіх сил намагалася бути іншою, не такою, як раніше. Усе прощала... Коли злість заповнювала мою душу сповна, я просто не відповідала на твої дзвінки, або ж уникала їх. Це було для мене важке випробування. Але тепер усе дуже змінилося. Напевно, ти будеш радий почути від мене ці слова. Та для мене це вже не важливо. Ти, вільний нас більше ніщо не повязує. Я була впевнена у своїх, і у своєму бажанні бути з тобою, але... Я відчуваю, що сил більше немає. Можливо, це не дуже приємно, але я не хочу більше терпіти того, що відбувається між нами. Не хочу більше зустрічати тебе усмішкою, коли серце розривається від болю, від твоїх вчинків. Так, я вже зрозуміла, що в тебе крім мене, нікого немає. Дуже важко з тобою прощатися, але надії на майбутнє в нас немає... Я не хочу навіть залишатися твоїм другом. Тому, що ти на це не здатний. В мене і без тебе все добре. Я ппросто хочу піти, не озираючись. Можливо буде трішки боляче, та я сильна і все подолаю і забуду тебе-Назавжди... Я нічого не хочу, відмовляюся від усього, що ти міг би мені дати. Мені нічого від тебе не потрібно, лише одне-Бути вільною від тебе... Чуєш...Вільною..